Чосон 1873

"Лютий 1873 року на Корейському півострові видався особливо холодним. В останні дні перед Соллалем, світанком нового року, лід вкрив будинки і дороги, заморозив річки та озера, а засипані снігом гірські перевали стали повністю непрохідними. Покинути столицю і дістатися узбережжя можна тепер буде тільки навесні. Здавалося, самі духи цієї землі гніваються на приїзджих, а місцевим нагадують про необхідність змін заради виживання. Битва з американцями під Ганхва нанесла величезні рани, які ще не скоро загояться. Відсутність врожаю та чергове підвищення податків залишило простий люд у розпачі. От-от розпочнуться голодні бунти. Королівський палац замкнувся сам на собі, потонув в нескінченних суперечках і необміркованих рішеннях. Прибуття іноземних делегацій комусь дало нову надію, а когось до смерті налякало. Можливо, підписання дипломатичних угод зі США чи Японією нарешті виправить все на краще, а можливо, остаточно розвалить схоплену кригою країну на поодинокі льодинки."